Словник української мови (1927)/застелятися

by Борис Грінченко

◀ застеляти

Словник української мови Борис Грінченко З застелятися

застереження ▶

Київ: Горно, 1927

Застеля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. застели́тися, лю́ся, лешся, гл. 1) = Застила́тися, засла́тися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надеть на плечи шаль, платок. Люборацька вже і шалею застелилась. Св. Л. 78. 3) О ветре: начать дуть. Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й господи! Кобел. у.