Словник української мови (1927)/застругати
| ◀ застромлювати | Словник української мови З застругати |
застругувати ▶ |
|
Застру́гувати, гую, єш, сов. в. заструга́ти, жу́, жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.
| ◀ застромлювати | Словник української мови Борис Грінченко З застругати |
застругувати ▶ |
|
Словник української мови — З
застругати
Борис Грінченко
1927
Застру́гувати, гую, єш, сов. в. заструга́ти, жу́, жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.