Словник української мови (1927)/застіжка
| ◀ застіжина | Словник української мови З застіжка |
застіжок ▶ |
|
За́стіжка, ки, ж. Застежка, снурок или ленточка для завязывания воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. за́стіжки значит петли, в которые продевается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Ном. № 11181. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Мил. Ум. За́стіжечка. Сукню шили да й покоротили… остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки. Грин. III. 46.