Словник української мови (1927)/засудити
| ◀ засуджувати | Словник української мови З засудити |
засукати ▶ |
|
Засу́джувати, джую, єш, сов. в. засуди́ти, джу́, диш, гл. Судить, осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.
Засу́дити, джу́, диш, гл. Стянуть, свести. Судорга засудила руку. Борз. у.