Словник української мови (1927)/засукувати
| ◀ засукати | Словник української мови З засукувати |
засукуватися ▶ |
|
Засу́кувати, кую, єш, сов. в. засука́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19. *2) Ссучивать, скрутить, свертеть. Засукай шворку, бо знов розсукалась. Пир. у., Конон. *3) Засука́ти ду́лі. Начать показывать кукиш. Звен. у.