Словник української мови (1927)/засіб
| ◀ засияти | Словник української мови З засіб |
засібний ▶ |
|
За́сіб, собу, м. 1) Средства материальные, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю… боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. К. Кр. 31. *2) Запас. Але пані Грозицька не вистріляла ще всього засобу своїх набоїв. Франко. *3) — на що, до чо́го. Орудие, снаряд. Сл. Нік.