Словник української мови (1927)/засідка
| ◀ засіди | Словник української мови З засідка |
засідлати ▶ |
|
За́сіди, дів, м. мн., за́сідка, ки, ж. Засада, подстерегание. Ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники… підуть на засіди. Мнж. 156. Ходив я на засіди на котки. Екатериносл. у. Пішов на засіду на вовків. Канев. у. На серни та оленя виходить стрілець на засідку. Шух. I. 235.