Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/засікати

Матеріал з Вікіджерел

Засіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. засі́кти, чу́, че́ш, гл. Засекать, ранить (о ноге лошади). Кінь засіка ногу.