Словник української мови (1927)/затарабанити
| ◀ затанчити | Словник української мови З затарабанити |
затарасувати ▶ |
|
Затараба́нити, ню, ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задевать, затащить.