Словник української мови (1927)/затасувати
| ◀ затаскувати | Словник української мови З затасувати |
затахлувати ▶ |
|
Затасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Задевать, заложить неизвестно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.