Словник української мови (1927)/затаюватися

by Борис Грінченко

◀ затаювати

Словник української мови Борис Грінченко З затаюватися

затверджувати ▶

Київ: Горно, 1927

Зата́юватися, та́ююся, єшся, сов. в. затаїтися, таю́ся, їшся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. НВолын. у. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби. НВолын. у.