Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/затерпати

Матеріал з Вікіджерел

Затерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зате́рпнути, ну, неш, гл. Отерпнуть, онеметь. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп. Св. Л. 122.