Словник української мови (1927)/затомлювати
| ◀ затомість | Словник української мови З затомлювати |
затомлюватий ▶ |
|
Зато́млювати, люю, єш, сов. в. затоми́ти, млю́, миш, гл. Томить, истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. I. 92.