Словник української мови (1927)/затонути
| ◀ затонка | Словник української мови З затонути |
затопа ▶ |
|
Затону́ти, ну́, неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
| ◀ затонка | Словник української мови Борис Грінченко З затонути |
затопа ▶ |
|
Словник української мови — З
затонути
Борис Грінченко
1927
Затону́ти, ну́, неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.