Словник української мови (1927)/затуманюватися

by Борис Грінченко

◀ затуманювати

Словник української мови Борис Грінченко З затуманюватися

затупити ▶

Київ: Горно, 1927

Затума́нюватися, нююся, єшся, сов. в. затума́ни́тися, нюся, нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на гори ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32.