Словник української мови (1927)/затуманіти
| ◀ затуманити | Словник української мови З затуманіти |
затуманювати ▶ |
|
Затумані́ти, ні́ю, єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманів. Щог. Сл. 29.