Словник української мови (1927)/затуркотіти

by Борис Грінченко

◀ затуркати

Словник української мови Борис Грінченко З затуркотіти

затурчати ▶

Київ: Горно, 1927

Затуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Затурготі́ти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. I. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.