Словник української мови (1927)/затісувати
| ◀ затісняти | Словник української мови З затісувати |
затіяти ▶ |
|
Заті́сувати, сую, єш, сов. в. затеса́ти, тешу́, шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать. *2) Вырезать, выстрогать. Як був собі, та не мав собі, та зробив собі — затесав собі сіренького волика… Нс. Пир. у., Конон. 3) Заострять, заострить. 4) Только сов. в. Начать тесать.