Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/заужати

Матеріал з Вікіджерел

Заужа́ти, жа́ю, єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.