Словник української мови (1927)/зафактувати

by Борис Грінченко

◀ заушниця

Словник української мови Борис Грінченко З зафактувати

зафантувати ▶

Київ: Горно, 1927

Зафактува́ти, ту́ю, єш, гл. Представить как факт, как доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.