Словник української мови (1927)/захарчати
Зовнішній вигляд
◀ захарлати | Словник української мови З захарчати |
захарчований ▶ |
|
Захарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Захрипеть. Єдного і другого ударив під бік ножем, — так вони і захарчали. Рудч. Ск. I. 199.