Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/захарчати

Матеріал з Вікіджерел

Захарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Захрипеть. Єдного і другого ударив під бік ножем, — так вони і захарчали. Рудч. Ск. I. 199.