Словник української мови (1927)/захистний
| ◀ захистити | Словник української мови З захистний |
захистник ▶ |
|
Захистни́й, а́, е́. 1) Защищенный от ветра; укромный; уютный. *2) Укрывающий, защищающий. Не робіть, паничу, покришки (на вулик) солом'яної, воно не захистне, — кладіть жорстину, а тоді ще шматок цегли. Пир. у., Конон. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. III. 61).