Словник української мови (1927)/захоплювати

by Борис Грінченко

◀ захоплення

Словник української мови Борис Грінченко З захоплювати

захоплюватися ▶

Київ: Горно, 1927

Захо́плювати, люю, єш, сов. в. захопи́ти, плю, пиш, гл. Захватывать, захватить, *увлекать, увлечь. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. Д. с. II.