Словник української мови (1927)/захорувати
| ◀ захорошіти | Словник української мови З захорувати |
захотінка ▶ |
|
Захорува́ти, рую, єш, гл. Заболеть. Камен. у., Миус. окр. Послав бог їм лихо: захорував господарь та хутко і вмер. МВ.
| ◀ захорошіти | Словник української мови Борис Грінченко З захорувати |
захотінка ▶ |
|
Словник української мови — З
захорувати
Борис Грінченко
1927
Захорува́ти, рую, єш, гл. Заболеть. Камен. у., Миус. окр. Послав бог їм лихо: захорував господарь та хутко і вмер. МВ.