Словник української мови (1927)/захотітися
| ◀ захотіти | Словник української мови З захотітися |
захрабрувати ▶ |
|
Захоті́тися, хо́четься, гл. безл. = Захті́тися. Сидів, сидів, аж спати захотілося. Кв. Др. 207.
| ◀ захотіти | Словник української мови Борис Грінченко З захотітися |
захрабрувати ▶ |
|
Словник української мови — З
захотітися
Борис Грінченко
1927
Захоті́тися, хо́четься, гл. безл. = Захті́тися. Сидів, сидів, аж спати захотілося. Кв. Др. 207.