Словник української мови (1927)/захрестити
| ◀ захрабрувати | Словник української мови З захрестити |
захреститися ▶ |
|
Захрести́ти, хрещу́, стиш, гл. Перекрестить. МВ. (К. С. 1902. X. 154). Мнж. 129. Чоловік побіг поперед його та скрізь хрести понаписував, аж по усьому світові. От чорт де не поткнеться, — усе захрещене. Мнж. 128.