Словник української мови (1927)/захурчати

by Борис Грінченко

◀ захукати

Словник української мови Борис Грінченко З захурчати

зацамир ▶

Київ: Горно, 1927

Захурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Покатиться с шумом. Днище захурчало аж на горище. Левиц. I. 47. *Бричка захурчала по грудді. Звен. у., с. Пальч. Ефр. *Як дам по потилиці, то аж захурчиш. Умань. Ефр.