Словник української мови (1927)/захід
| ◀ захищатися | Словник української мови З захід |
західний ▶ |
|
I. За́хід, ходу, м. 1) Заход, закат. Щоб я до заходу сонця дітей не бачив. Ном. 931. Настав вечір після заходу сонця. Єв. Мр. I. 32. 2) Запад. Ой, куди ти полинеш, сивий соколоньку, чи на всхід, чи на захід, чи на Вкраїноньку? Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: Поверну́тися на за́ходи со́нця. Повернуться к западу. Змиев. у.
II. За́хід, ходу, м. 1) Хлопоты, приготовления. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Три дні заходу, а день празнику. Ном. Дурни́й за́хід. Неудачные старания. Ном. Шкода́ й за́ходу. Напрасные старания. Ном. 7597. *2) Чаще во мн. ч. за́ходи, дів. Мера, мероприятие. Його педагогичні заходи ні до чого доброго не привели. Кон. 3) а) За одни́м за́ходом. За одним разом. За одним заходом забрать одне й теє. Уман. у. б) За́ходом би́тися. Усиленно биться. Серце що-години заходом б'ється: не діждусь його. Г. Барв. 78. 4) У заходи йти. Итти зигзагами. Кінь в горах у заходи йде. Гуцул. *5) Первый выход в карточной игре. А з кого там заход? Ходи! Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Место отхода, уход. Люде звикли там (на Поліссі) на своїх далеких полях та сіножатях ставити собі холодні хатки або хоч куріні та халабуди і живуть по тик «заходах» цілими тижнями у робочу пору. М. Левиц. «Оповідання». 135.
*Захі́д, хо́ду, м. Исподняя пола в верхней одежде, заходящая глубоко внутрь. Свита з заходом пошита. Харьк. г. Сл. Яворн.