Словник української мови (1927)/зацурати
| ◀ зацупіти | Словник української мови З зацурати |
зацуратися ▶ |
|
Зацура́ти, ра́ю, єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.
| ◀ зацупіти | Словник української мови Борис Грінченко З зацурати |
зацуратися ▶ |
|
Словник української мови — З
зацурати
Борис Грінченко
1927
Зацура́ти, ра́ю, єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.