Словник української мови (1927)/зацідити

by Борис Грінченко

◀ зацитькувати

Словник української мови Борис Грінченко З зацідити

зацікавлений ▶

Київ: Горно, 1927

Заціди́ти, джу́, диш, гл. Сильно ударить, хватить. Гринч. II. 172. Мир. ХРВ. 94. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. Котл. Ен. VI. 86. По потилиці й заціде. Г. Барв. 275.