Словник української мови (1927)/зацілувати
| ◀ заціловувати | Словник української мови З зацілувати |
заціпеніти ▶ |
|
Заціло́вувати, вую, єш, сов. в. зацілува́ти, лу́ю, єш, гл. Зацеловывать, зацеловать.
| ◀ заціловувати | Словник української мови Борис Грінченко З зацілувати |
заціпеніти ▶ |
|
Словник української мови — З
зацілувати
Борис Грінченко
1927
Заціло́вувати, вую, єш, сов. в. зацілува́ти, лу́ю, єш, гл. Зацеловывать, зацеловать.