Словник української мови (1927)/зачавліти
| ◀ зачавити | Словник української мови З зачавліти |
зачадити ▶ |
|
Зачавлі́ти, лі́ю, єш, гл. Захиреть, заболеть. *Швидко зачахла, зачавліла і скоро дуба дала. Кв. «Кон. відьма».
| ◀ зачавити | Словник української мови Борис Грінченко З зачавліти |
зачадити ▶ |
|
Словник української мови — З
зачавліти
Борис Грінченко
1927
Зачавлі́ти, лі́ю, єш, гл. Захиреть, заболеть. *Швидко зачахла, зачавліла і скоро дуба дала. Кв. «Кон. відьма».