Словник української мови (1927)/зачаровувати

by Борис Грінченко

◀ зачаровання

Словник української мови Борис Грінченко З зачаровувати

зачати ▶

Київ: Горно, 1927

Зачаро́вувати, вую, єш, сов. в. зачарува́ти, ру́ю, єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).