Словник української мови (1927)/зачеркати

by Борис Грінченко

◀ зачерк

Словник української мови Борис Грінченко З зачеркати

зачеркнути ▶

Київ: Горно, 1927

*Зачерка́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Обрисовывать, очерчивать, отмечать. Бондар має розміряч, що розміряти на вторах, а тоді зачеркати, по-доки дно обрізувати. Крим. 2) Начать чертыхаться, зачертыхаться. Так зачеркали, що хоч вуха затикай. Умань. Ефр.