Словник української мови (1927)/зачиняти

by Борис Грінченко

◀ зачинити

Словник української мови Борис Грінченко З зачиняти

зачинятий ▶

Київ: Горно, 1927

Зачиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зачини́ти, ню́, ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.