Словник української мови (1927)/зачухрати
| ◀ зачухатися | Словник української мови З зачухрати |
зачучверіти ▶ |
|
Зачухра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) О шерсти: растрепать. Зачухрала кужіль, що й прясти важко. 2) Быстро побежать. 3) Засечь (розгами). Улучай, каже, Іродів сину, а не то до смерти зачухраю. Стор. I. 137.