Словник української мови (1927)/зашамотіти
| ◀ зашамотатися | Словник української мови З зашамотіти |
зашамотошитися ▶ |
|
Зашамоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашелестеть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. I. 158б. Зашамотіла дітвора. Сим. 193. Вінок той труситься, мов усі квіточки зашамотіли. Г. Барв. 83. Жита зашамотіли. Мир. ХРВ. 64.