Словник української мови (1927)/зашварґотати
| ◀ зашахратися | Словник української мови З зашварґотати |
зашвендяти ▶ |
|
Зашварґота́ти, ґочу́, чеш, гл. 1) О евреях и пр.: заговорить быстро. 2) Зашелестеть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг, аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.