Словник української мови (1927)/зашепотіти
| ◀ зашепотати | Словник української мови З зашепотіти |
зашептувати ▶ |
|
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
| ◀ зашепотати | Словник української мови Борис Грінченко З зашепотіти |
зашептувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зашепотіти
Борис Грінченко
1927
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.