Словник української мови (1927)/зашлюбити
| ◀ зашкурний | Словник української мови З зашлюбити |
зашлюбитися ▶ |
|
Зашлю́бити, блю, биш, гл. Сочетать браком. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
| ◀ зашкурний | Словник української мови Борис Грінченко З зашлюбити |
зашлюбитися ▶ |
|
Словник української мови — З
зашлюбити
Борис Грінченко
1927
Зашлю́бити, блю, биш, гл. Сочетать браком. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.