Словник української мови (1927)/зашукувати
| ◀ зашугати | Словник української мови З зашукувати |
зашулити ▶ |
|
Зашу́кувати, кую, єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
| ◀ зашугати | Словник української мови Борис Грінченко З зашукувати |
зашулити ▶ |
|
Словник української мови — З
зашукувати
Борис Грінченко
1927
Зашу́кувати, кую, єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.