Словник української мови (1927)/зашумотіти
| ◀ зашуміти | Словник української мови З зашумотіти |
зашумувати ▶ |
|
Зашумоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. Зашуметь (в голове). Випили ми по чарці і по другій… зашумотіло у його. О. 1862. I. 48.
| ◀ зашуміти | Словник української мови Борис Грінченко З зашумотіти |
зашумувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зашумотіти
Борис Грінченко
1927
Зашумоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. Зашуметь (в голове). Випили ми по чарці і по другій… зашумотіло у його. О. 1862. I. 48.