Словник української мови (1927)/защеміти
| ◀ защекнути | Словник української мови З защеміти |
защеп ▶ |
|
Защемі́ти, млю́, ми́ш, гл. Заболеть острой болью. Як шабелька задзвенить, то й серденько защемить. Чуб. V. 981. Засмутилась його душа і защеміло серце. Стор. МПр. 39.