Словник української мови (1927)/защіпка

by Борис Грінченко

◀ защіпати

Словник української мови Борис Грінченко З защіпка

защіпляти ▶

Київ: Горно, 1927

За́щіпка, ки, ж. Крючок дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. За́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка хороша. КС. 1883. II. 291.