Словник української мови (1927)/заюдовити
Зовнішній вигляд
◀ защулити | Словник української мови З заюдовити |
заюк ▶ |
|
Заюдо́ви́ти, влю, виш (= зайудо́ви́ти), гл. Сделаться вдовым. Не есть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.