Словник української мови (1927)/заякати
Зовнішній вигляд
◀ заявник | Словник української мови З заякати |
заякоритися ▶ |
|
Зая́кати, каю, єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.