Словник української мови (1927)/заїди
| ◀ заїдатися | Словник української мови З заїди |
заїдки ▶ |
|
За́їди, дїв, м. мн. 1) Язвинки по углам рта. 2) Желтая кожица в углах клюва молодых птиц. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150. 3) Хищение, пользование чужим. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. I. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.