Словник української мови (1927)/заґавити
Зовнішній вигляд
◀ загутатися | Словник української мови З заґавити |
заґавитися ▶ |
|
Заґа́вити, влю, виш, гл. — кого́. Отвлечь внимание чье. Я (злодій) піду їх заґавлю…, ти і бери. Мнж. 110.
◀ загутатися | Словник української мови Борис Грінченко З заґавити |
заґавитися ▶ |
|
Словник української мови — З
заґавити
Борис Грінченко
1927
Заґа́вити, влю, виш, гл. — кого́. Отвлечь внимание чье. Я (злодій) піду їх заґавлю…, ти і бери. Мнж. 110.