Словник української мови (1927)/заґвинчувати
| ◀ заґвалтувати | Словник української мови З заґвинчувати |
заґеґотати ▶ |
|
*Заґви́нчувати, чую, єш, сов. в. заґвинти́ти, чу́, ти́ш, гл. Завинчивать, завинтить.
| ◀ заґвалтувати | Словник української мови Борис Грінченко З заґвинчувати |
заґеґотати ▶ |
|
Словник української мови — З
заґвинчувати
Борис Грінченко
1927
*Заґви́нчувати, чую, єш, сов. в. заґвинти́ти, чу́, ти́ш, гл. Завинчивать, завинтить.