Словник української мови (1927)/заґерґотати

by Борис Грінченко

◀ заґерґелитися

Словник української мови Борис Грінченко З заґерґотати

заґерґотіти ▶

Київ: Горно, 1927

Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, ґочу́, чеш и тиш, гл. 1) = Заґе́лкати. *2) Заговорить на непонятном языке (напр., по-еврейски). Мошка заґерґотав щось до своєї жінки. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.